Чудова ікона Матері Божої з Ісусом-Еммануїлом, Велике князівство Литовське, близько 1500-ого року.



Дві намісні ікони Матері Божої з апостолами, святими Йоахимом і Анною. Перша з них 15 ст. з церкви Різдва Пресвятої Богородиці з Терлі поблизу Хирова. Іншу не записав.



"Христос у славі", друга половина 16 ст. з Ямної.
"Свята Параскеви Великомучениця зі сценами її життя та страстей" (XV століття). Ікона з нижнього ряду іконостасу.



Матір Божа Одигітрія з архангелами, 15 ст. Ікона нижнього ряду іконостасу.
Св. Миколай Мирілкійський, остання чверть 16 ст.



Старозавітня Трійця в завершенні іконостасу, середина 16 ст.



Ще ціла низка ікон.



Матір Божа Одигітрія з архангелами Михаїлом і Гавриїлом, др. пол. 16 ст, Західна Волинь, з нижнього ряду іконостасу.



Деталь центральної частина ікони Страшного суду з околиці Перемишля, кінець 16 ст.



Грішники мучаться в пеклі й до кожного з них підпис за що він туди потрапив. Всіх підписів не розбереш, але точно знаю, що в правому куті зображена корчмарка, якій чорт нашіптує на вухо усілякі погані речі.



Ще одна ікона Страшного суду, точніше її фрагмент із зображеннями народів-грішників . Крайні зліва на ній, судячи з підписів - юдеї, тут написано жиди; потім - німці; далі - татари, турки і мурини. Походить ця ікона з церкви св. Миколая села Поляни поблизу Хирова, кінець 15 ст.



 Різдво і Успіння Богородиці з ряду Деісіс з церкви Успіння села Мшана на Лемківщині, 1-а пол. 16 ст.



Св. Петро і арх. Гавриїл з ряду Деісіс з церкви Успіння села Мшана на Лемківщині, 1-а пол. 16 ст.



Страсті Христові – цикл картин із зображенням страстей, виконаних у майстерні в Риботичах (рубіж XVII/XVIII століть). До речі, риботицьких майстрів за їхній примітивізм в іконописанні називали богомазами :-).



Двостороння церковна хоругва (1839, Західна Галичина) із зображенням Василія Великого й Івана Златоустого, а між ними в папській тіарі зовсім не Григорій Богослов, а Григорій Великий. Ну яке ж це православне мистецтво?..



Дуже популярний у відвідувачів, бо для  поляків така річ трохи незвична —  нижній ряд іконостасу з Липовця, що на Брацлавщині, 1-а пол. 18 ст.





А тепер перейдемо в лапідарій, що знаходиться у підвалі палацу.  Тут можна оглянути близько 800 фрагментів найцінніших архітектурних скульптур з усієї Польщі, що походять з таких місць, як Марацька базиліка в Кракові, Вавельської та Гнєзнєнської катедр.
Це оригінальні кам'яні елементи або гіпсові зліпки скульптур з порталів, замкових каменів та королівських надгробків.а кам'яних фрагментів архітектурних елементів, а також епіграфічнихнаписів, скульптур, надгробків та пам'ятників з історичних будівель.



Готична скульптура з'явилася в польському мистецтві в 13 століттях, але повноцінної гоцької форми вона була набула в 14 століть. Артефакти цього періоду позначили вплив німецьких та французьких миців. Основним матеріалом, який використовували художники, був камінь, особливо в ранній період, коли архітектурна та похоронна скульптура мала найбільше значення.



Окрему категорію становили похоронні пам'ятники, поширені в Польщі, особливо з XIV століття. Вони мали не лише релігійне, а й світове та навіть політичне значення. Розвиток літургії для померлих значною мірою сприяв будівництву численних похоронних пам'ятників.



Одним із найвеличніших творів пізнього мистецтва Польщі є надгробок Казимира IV Ягеллона з кінця XV століття, створений Вейтом Штоссом і оригінал якого знаходиться в каплиці Святого Хреста Вавельського собору. Образ короля тут неймовірно виразний: монарх зображений у момент смерті, його обличчя спотворене визнанням.



Зображення на бічних панелях гробниці теж дуже цікаві. Вони розділені аркадами, на яких зображено вісім мирян, що сидять на розкішних стільцях. Зображені сидять один навпроти одного та ведуть жвавий діалог, у якому мові тіло вирішує роль.



Далі - цікаві тимпани й рельєфи.









Два вусани, один з яких позіхає, тримають картуш із зображенням короля Казимира Великого - рельєф з його гробниці. Лівіше - голова короля з надгробкою Владислава Варненьчика.



Оригінали надгробків королів знаходяться у Вавельських катедрах, але там їх забороняють фотографувати. А тут - будь ласка)

Копія надгробку Владислава ІІ Ягайла. Через характерний профіль короля надгробок цей не переплутаєш з іншими)



Сам Вавель (резиденцію польських королів, місце їх коронації й упокоєння) я не мав часу оглядати. Достатньо вже було двох музеїв після безсонної ночі) . До того у Вавельскій катедрі й прилягаючому до її палацу я був двічі, хоч і дуже давно. Але на сам Вавельський пагорб я піднявся і там зробив декілька фото. ця погода сприяла.



У наш час Вавельський пагорб — одна з найпопулярніших пам'яток Кракова (щороку сюди буває понад мільйон туристів).



Вавельська катедра.





Вид на Віслу із Вавельського пагорбу.



Вхідна брама.



Сандомирська вежа (пол. Baszta Sandomierska) — одна з трьох існуючих у даний час веж Вавеля.



19-ого вересня, а на фото здається, що літо.



Вид на королівську резиденцію із мосту Dębnicki через Віслу.







На цьому все про Краків, але не все про мою осінь подорож. Сподіваюсь, далі буде)