Розклад процесій та їх маршрути зазвичай відомі за кілька місяців до Страсного тижня та викладаються на спеціальному сайті того чи іншого міста. Але якщо вникати в ці тонкощі немає бажання, можна будь-якого дня сміливо йти до головного собору населеного пункту. Усі ходи, незалежно від довжини, починаються від домової церкви братства і закінчуються у кафедральному соборі.
Брати, які беруть участь у процесії, поділяються на кілька категорій. Найскладніша робота у косталеросів (сostalero — хустка з валиком), міцних чоловіків, які несуть пасо. Пасо дуже важка річ, деякі можуть важити близько тонни, це приблизно по 100 кг на кожного носія. І весь цей тягар припадає на сьомий шийний хребець, захищений сostalero.



Брати, які несуть пасо, нічого не бачать, оскільки знаходяться під платформою. Ними керує бригадир. Найскладніше під час процесії – винос пасо з домової церкви. Зазвичай храмові двері низькі та вузькі, так що косталерос змушені виходити з храму напівприсідки. Всі дії братів повинні бути абсолютно синхронними, щоб постать святого не дай боже не впала.
Найважче й найскладніше, бути косталерос у Севільї, Гранаді, Уельві, Хаені та Кордобі. Тільки в цих містах носії йдуть спеціальним кроком, трохи розгойдуючи пасо, щоб у глядачів виникала ілюзія, що фігури ворушаться.



Більшість пасо – справжні реліквії, є ті, яким по 600 років. До свята ці і без того безцінні витвори мистецтва додатково прикрашають: у хід йдуть і дорогоцінні камені, і дорогі тканини, і одяг (фігуру Богоматері зазвичай вбирають), і навіть використовують справжнє волосся.



Кожне братсво несе два пасоси: одне із Ісусом, одне із Дівою Марією (хоч інколи буває ьільки одне пасо із Ісусом, або три із Ісусом, Богородицею і знову Ісусом)
Перше пасо, як правило, пов'язана зі Страсним циклом: римляни нападають на Ісуса, Ісус несе свій хрест, Ісус зв'язаний, який плаче, Розіп'ятий Ісус. В пасхальну неділю - пасо демонструє, що зрозуміло, сцену Воскресіння.







Друге пасо зажди зображає плачучу Діву Марію/Мадонну. Її скульптура завжди знаходиться під балдахіном, який багато вишитий, а перед нею величезний ряд запалених свічок, які майже схожі на стіну вогню.





За пасо слідують наступні члени братства - «назаряни», або покутники (los penitentes). які завдяки своїм високим ковпакам ("ель капіроте", чи "ель капучон") вселяють священний жах. Їхні обличчя закриті, а ноги босі, оскільки брати здійснюють покаяння (а воно має бути анонімним), символічно повторюючи шлях Ісуса на Голготу.



Назяряни наряджені в одяг свого братства і часто тримають одну велику свічку. Колір свічки залежить від того, перед якою процесією вони йдуть.
Про всяк випадок - назаряни не мають нічого спільного з куклукланівцями в США.



Іншими покутники , яких можна побачити в деяких місцевостях Іспанії є чоловіки несуть не свічку капіроти, а важкий хрест.



Раніше покутники ходили лише босоніж.



Чорний, білий і кремовий загальні для головних мантій. Чорний, темно-синій, мисливський зелений, бордовий і фіолетовий є найпоширенішими для капюшонів, хоча іноді також зустрічаються блакитний або білий.
Можна визначити, коли прибуло те чи інше братство за лідерами, які несуть прапори і bastón (тростини з емблемою ордена).



Хтось також нестиме великий плакат на стовпі, відомий як bocina , який є стародавнім символом римлян (SPQR), який символізує вірність папству.



Жінки носять казкові чорні мереживні вуалі під назвою Mantilla. Цей традиційний костюм зазвичай одягають у четвер Страсного тижня, але іноді його також одягають у Страсну п’ятницю.



Відкриває кожну процесію оркестр, який під час винесення пасо з церкви грає гімн Іспанії – за винятком тих випадків, коли на постаменті розміщено постать Христа. Духові оркестри забезпечують видовище суворим звуковим супроводом, з пронизливими трубами, що голосять над глухим стуком барабанів, і комбінований ефект часто доводить дорослих до сліз каяття та обожнювання.



З балконів місцеві співаки виконують також емоційно заряджені Saetas. Людина, яка виконує саету повинна мати сильний, потужний голос, щоб вона могла передати глибокі емоції тексту. Це робиться без музики і пасо при цьому зупиняється або сповільнює темп.



Ось  як вигладає справжня Саета.