На жаль, записана з мікрофона звукова доріжка теж виявилася цілковито непридатною, і її довелося замінити, використавши запис трансляції 5-го каналу.











Далі виступив Володимир Балух — український громадський активіст, політичний в'язень путінського режиму. Після 2014 року він залишився громадянином України, відмовившись отримувати російський паспорт. Він нагадав владі, що в Україні є достатня кількість людей, здатних переламати хребет агресивному сусіду й не дозволити знову втягнути Україну до складу російської імперії. І здаючи Україну Путіну, Зеленський зраджує і тих хлопців, які зараз страждають у російському ув'язненні. І що "свобода" такою ціною їм не потрібна.







Далі виступив Олег Тягнибок, очільник ВО "Свобода".



"Рівно п’ять років тому, 8 грудня, в Пісках загинув наш побратим свободівець Віктор Лавренчук – один із 14 тисяч українців, які полягли на фронті московсько-української війни. Сьогодні в селищі Ямпіль біля Бахмута Україна поховала великого нашого патріота Артема Мирошниченка, який загинув тільки через те, що був українцем і спілкувався державною мовою на українській землі, в українському Бахмуті. І це для всіх нас, українців, є криваве попередження: якщо влада посміє здати українські національні інтереси – вся Україна перетвориться в такий собі кривавий Бахмут. Тому вся нація має повстати проти свавілля, безглуздости й неосвічености «зеленої» влади.

Вони вже переступили червоні лінії, про що свідчать і їхні заяви, і їхні дії. Вони, бачте, з якогось дива вже планують наступної весни проводити вибори на окупованій території! Ви зовсім з глузду з’їхали?! Які вибори, коли не проведено перепаспортизації населення, яке донині перебуває під окупацією, коли це населення не довело своєї лояльности Україні, коли кремлівська наволоч наперед запускає туди купу своїх шпигунів, щоб руйнувати Українську державу – вибори вони хочуть там робити? Та як мінімум п’ять-сім років та територія має бути без виборів, поки вона не стане справді українською.

Зеленський і його прихвостні з уряду вирішили знову нас посадити на московську газову голку. Це те саме, що Януковичу розповідали. Ми що – заради дешевого російського газу готові продавати українські національні інтереси? Звісно, ні, і він про це має знати! Жодної торгівлі на крові, ніяких газових угод з Москвою, ніякої купівлі в них електроенергії тощо. Насправді що мав би робити дійсно український президент: він мав би ставити питання про розрив дипломатичних відносин з окупантом Московією, про зміну «нормандського формату» на умовно «будапештський», де мають бути США й Велика Британія – держави, які є нашими стратегічними союзниками і які реально можуть поставити Москву в рамки. Маємо констатувати, що Зеленський, їдучи зараз до Парижу, не опиниться в оточенні «друзів України проти Путіна» – це оточення «бізнеспартнерів Путіна проти України», особливо на тлі «Північного потоку-2», який лобіює Меркель, і після нещодавніх заяв Макрона, що найбільший ворог людства – це тероризм, а не Росія, яка є державою-терористом.

Нині нація має бути як ніколи єдиною. Ми маємо показати їм, що українці здатні відстояти свої національні інтереси й не допустять капітуляції, як би їм цього не хотілося.

Рівно шість років тому тут, на Бессарабській площі, ми повалили червоного боввана Лєніна, після чого почався «лєнінопад» по всій Україні. Так от: повалили червоного боввана – повалимо і зеленого! Наша мета – завершити Революцію гідности українською перемогою!" (Джерело)



Далі виступив співзасновник Української Галицької Партії Олег Сабадаш, який зазначив, що ми нині зібралися на цьому Майдані через те, що не довіряємо Зеленському, який від імені України буде проводити переговори з Путіним у Парижі. І тому, що ми хочемо показати Зеленському та його оточенню наслідки можливої зради.